Чому подекуди жінки після народження дитини відчувають не очікувані радість та щастя, а навпаки — сум, пригніченість, роздратування? І головне — як цьому зарадити? Наша щомісячна тематична листопадова зустріч у студії щасливого батьківства Волинського обласного перинатального центру була присвячена емоційному здоров’ю.
«Бебі-блюз», або «синдром сумної мами» спричиняють зміни у житті жінки, пов’язані із материнством: гормональні зміни (різке падіння естрогену та прогестерону), виснаження та недостатній сон, адаптація до нової ролі, брак підтримки з боку партнера або оточення. Типові прояви «бебі-блюзу»:
- підвищена дратівливість;
- раптові зміни настрою: від радості до сльозливості;
- страх не впоратися з дитиною чи нашкодити їй;
- відчуття провини за те, що не радієте материнству;
- труднощі зі сном, навіть коли є можливість відпочити;
- надмірне хвилювання за дитину або апатія, втрата інтересу до немовляти;
- відчуття розгубленості.
Психотерапевтка Тетяна Удалова наголошує: «При погіршенні психологічного стану необхідно одразу звернутися за допомогою, адже цей стан може перерости у післяпологову депресію, що потребуватиме тривалого і серйозного лікування», — наголошує психотерапевтка Тетяна Удалова.
Симптому післяпологової депресії:
- вкрай пригнічений настрій;
- швидкоплинний початок;
- відчуженість мами від соціального оточення, а також відсутність почуттів до дитини;
- збудливість або загальмованість, втрата енергії;
- почуття власної нікчемності, почуття провини;
- труднощі з концентрацією уваги;
- думки про смерть;
- порушення сну та апетиту;
- втрата відчуття задоволення.
Якщо 5 із цих симптомів ви відчуваєте майже цілий день майже щодня і протягом щонайменше двох тижнів – це причина негайно звернутися за допомогою!
Із симптомами «бебі-блюзу» впоратися легше. Насамперед, важливо усвідомити свій стан та подбати про себе:
- залучити близьких до допомоги з дитиною;
- не стримувати свої почуття, говорити про них близьким;
- не намагатися бути сильною, не намагатися виконувати всі обов’язки самотужки, а просити про допомогу та розподіляти обов’язки;
- плакати, якщо відчуваєте таку потребу, просити про допомогу та говорити близьким про свої бажання.
Дякуємо усім мамам, які сьогодні відверто та щиро поділилися своїм особистим досвідом!
