11 липня Сашуні виповнилося 3 роки. Вона жвава, активна, весела і допитлива дівчинка. Проте її життєвий старт був дуже важким: вона народилася на 27 тижні вагітності із вагою лише 710 грамів та зростом 33 см. Мама Саші, Наталія Скрипнік, згадує: «Я не знала, що мене очікує, поки не побачила Сашу вперше в реанімації — всю в трубочках і датчиках».
Саша народилася з екстремально низькою вагою тіла у вкрай важкому стані. Одразу після екстреного кесаревого розтину потребувала кардіореспіраторної стабілізації в операційній. Далі — 65 днів у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Реанімація — це основний етап порятунку життя і стабілізації стану немовляти, від якого залежить, без перебільшення, майбутнє маляти. Незрілість організму передчасно народженої дитини вимагає тривалого лікування.
«У таких дітей незрілі легені, а отже необхідна штучна вентиляція, бо самостійно дихати дитина не може. Незріла нервова система, а отже високі ризики неврологічних ускладнень: крововиливів, судомного синдрому. Через незрілість шлунково-кишкового тракту передчасно народжені малюки не можуть самостійно засвоювати їжу і тривало потребують парентерального харчування: всі необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи вводяться внутрішньовенно. Олександра — не виняток. Зокрема, інвазивної та неінвазивної вентиляції легень вона потребувала впродовж усіх 65 днів лікування у перинатальному центрі», — розповідає завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Тетяна Загребельна.
Понад три перших місяці свого життя Саша з мамою провели у лікарняних стінах: 2 — у Волинському обласному перинатальному центрі та ще місяць — в Охматдиті, куди Сашу скерували для лікування ретинопатії (ураження судин сітківки очей). Дівчинці зробили лазерну коагуляцію судин сітківки, а також прооперували пахову килу.
«Після трьох місяців напруги, тривог і переживань, ми, нарешті, змогли повернутися додому. Розпочалися наші заняття у відділенні катамнестичного спостереження», — розповідає Наталія Скрипнік.
Впродовж майже трьох років Саша займалася з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, який акцентував заняття на розвитку дрібної моторики, дівчинка проходила заняття з нейросенсорної інтеграції, активно вчилася повзати і вставати біля опори. У 2 роки для поліпшення мовленнєвого розвитку дівчинка почала працювати з психологом та терапевтом мови і мовлення.
«Коли Саша потрапила до нас, її стан був стабільний, але вона відставала у розвитку від ровесників. Ми тривалий час корегували анемію, лікували бронхо-легеневу дисплазію, яка періодично загострювалася. Це проблеми, із якими часто стикаються «поспішайки». Також ми зосередили зусилля на тому, щоб нормалізувати її статокінетичний розвиток», — розповідає Марія Шевчук, педіатриня, лікарка фізичної та реабілітаційної медицини відділення катамнестичного спостереження. — Передчасно народжені діти потребують особливої уваги медиків, оскільки можуть мати відхилення як у статокінетичному, так і у фізичному розвитку. Співпраця із мамою Саші була дуже ефективною: вона дослухалася до всього, відповідно, працювала з донькою вдома. Власне тому і результат маємо дуже хороший, адже дівчинка не має жодних відхилень у розвитку».
Лікарі наголошують: якщо дитина народилася передчасно, важливо не згаяти час першого року життя, ретельно стежити за її розвитком. Це — «золотий час» для корекції відхилень у розвитку, натомість пізніше впливати на розвиток малюка вже значно складніше, а ефективність реабілітації знижується.
«Головне — не втрачати надії, не відмовлятися від боротьби, вірити в своїх дітей», — говорить Наталія Скрипнік. — Я приходила в реанімацію до доні щодня, читала книжечки, розповідала казки. Вірю, що дитина відчуває маму і це додає їй сил. Хочу також наголосити, що важлива дисципліна і постійна, систематична робота. Усі рекомендації лікарів відділення катамнестичного спостереження необхідно виконувати, вчасно приходити на огляди і обстеження. Якщо ваша дитина народилася передчасно, для розвитку їй потрібна допомога, на жаль, самостійно вона не наздожене своїх ровесників. І це вже залежить від батьків та їхньої наполегливості».
Бажаємо Сашуні здоров’я та радісного, щасливого дитинства!
