Сьогодні, 30 травня, у Всесвітній день боротьби проти бронхіальної астми та алергії ми розповідаємо про симптоми цих захворювань, профілактику та лікування.
Алергія – це підвищена чутливість організму до певних чинників, які називаються алергенами. Алергени потрапляють в організм різними шляхами. Їх можна вдихнути з повітрям, вони можуть потрапити через шлунково-кишковий тракт або ж через шкіру. На жаль, на алергію зараз хворіють діти будь-якого віку і загалом відзначається надзвичайне зростання захворюваності.
Класичний перебіг алергії — це «атопічний марш»: спочатку шкірні прояви, надалі — риніт (нежить) та бронхіальна астма. Варто зауважити, що харчової алергії на молоко, яйця, з віком переважна більшість пацієнтів позбавляється. Усі решта алергенів, насамперед побутові (пил, пліснява, шерсть домашніх тварин, тютюновий дим, побутова хімія), будуть постійно спричиняти погіршення самопочуття.
Чи потрібно лікувати алергію?
Можливо, можна перечекати, коли дитина «переросте» проблему? Лікарка-алергологиня @Волинської обласної дитячої клінічної лікарні Оксана Обущак наголошує: «Алергія — хронічне захворювання, тому чекати, що одужання наступить без лікування — марно. Точної відповіді на питання, що ж може спровокувати алергію, не існує. Але є певні фактори, які необхідно враховувати».
До факторів ризику належать:
- Насамперед, це спадковість. Якщо в когось із батьків є алергічні прояви, то у дитини ймовірність розвитку алергії сягає 30% і вона значно зростає, якщо алергія є в двох батьків.
- Спровокувати алергію може як надмірне застосування побутової хімії, так і побутовий пил у помешканні, яке погано прибирають. Умови проживання дуже важливі: якщо в помешканні дитини зберігаються речі, які збирають пил (старі подушки, килими на стінах, штори), є пліснява — це значно підвищує ризик розвитку алергії.
- Причиною алергії можуть стати домашні тварини (коти, собаки, свинки, кролики, птахи).
- Дуже погано на дітей впливає куріння членів сім’ї, причому як тютюнокуріння, так і куріння електронних сигарет. Якщо в помешканні курять — дитина теж стає пасивним курцем і це не менш шкідливо, ніж звичайне куріння.
- Зважати необхідно також і на екологічні умови. Алергологиня Оксана Обущак розповідає: «В моїй практиці була ситуація, коли батьки пацієнта із Шацька вважали, що сім’я живе в регіоні з чистим повітрям. Однак виявилося, що з однієї сторони від їхнього будинку знаходиться автомайстерня, а з іншого — пилорама».
- Факторами ризику також є стреси, харчові вподобання, безконтрольне вживання ліків.
«Алергія – соціальна проблема і соціальне захворювання, — наголошує Оксана Обущак. Якщо родичі малюка хворіють на алергію, то батьки повинні розуміти, що малюка необхідно оберігати від потенційних алергенів. Звісно, не усі пацієнти, які мають алергічний дерматит чи алергічний риніт, надалі хворітимуть на бронхіальну астму. Алергія – соціальне захворювання, адже в завжди необхідно зважати на свій спосіб життя, наприклад, обирати спорт, яким займатися, професію».
Бронхіальна астма (БА) — хронічне алергічне захворювання нижніх дихальних шляхів. Діагностика цього захворювання не завжди просте завдання. Насамперед, у дітей до 5 років, адже з огляду на особливості будови їхніх дихальних шляхів, не завжди можливо точно встановити діагноз. Основні прояви хвороби — це свистяче дихання, відчуття стискання в грудях та задуха, нав’язливий кашель, швидка втомлюваність, зниження фізичної активності.
Оскільки бронхіальна астма — хронічне захворювання, то і лікування тривале. Інколи дитині доводиться місяцями робити інгаляції для стабілізації стану. Ще один метод лікування, який дає можливість позбутися алергії та бронхіальної астми — це алергенспецифічна імунотерапія. Вона полягає у введенні алергену за відповідною схемою, в результаті чого пацієнт стає нечутливий до певного алергену. Можна сказати, що це своєрідна вакцинація від алергії.
Кожен напад задишки, кожен напад бронхіальної астми призводить до того, що в бронхах відбуваються незворотні зміни: порушується еластичність бронхів, змінюється їхня функція. Базисна терапія покликана запобігти цим небезпечним процесам та ускладненням, які супроводжують хронічне запалення.
«Червоні прапорці», або коли слід запідозрити бронхіальну астму у дитини:
- рецидиви обструктивного бронхіту виникають періодично і супроводжуються задухою, свистячим диханням, нападоподібним кашлем;
- симптоми посилюються вночі і під ранок;
- загострення виникає під впливом конкретним факторів або провокується фізичним навантаженням;
- близькі родичі хворіють на алергічні захворювання, а дитина в минулому мала прояви харчової чи респіраторної алергії;
- погіршення самопочуття не завжди пов’язане із респіраторними захворюваннями і не завжди супроводжується підвищенням температури тіла.
Якщо ж дитині встановлено діагноз бронхіальна астма (БА), яким має бути спосіб життя?
«Окрім призначеного дитині лікування, необхідно налагодити побутові умови, в яких живе дитина, — наголошує алергологиня Оксана Обущак. Насамперед, не курити в помешканні (як тютюнові, так і електронні сигарети), налагодити побутові умови (прибрати плісняву та речі, які концентрують пилюку, мінімізувати використання побутової хімії). Звертаю увагу, що нема необхідності забороняти дітям займатися фізичною активністю та спортом. Із видів спорту варто обрати ті заняття, під час яких людина працює на видих, наприклад, плавання».
Записатись на прийом до алерголога Волинського обласного медоб’єднання захисту материнства і дитинства можна за єдиним номером кол-центру:
- 0-800-109-109
- з відповідним електронним скеруванням
Якщо ви маєте запитання до лікарів — пишіть їх у коментарях і ми дамо вичерпні відповіді у наших наступних публікаціях!