За даними ВООЗ, 1 дитина зі 100 нині має розлади аутичного спектру.
Аутизм — це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведінкові труднощі. Цей стан може проявлятися по-різному і може мати як легку, так і дуже важку форму. Саме тому правильним терміном для нього є розлад аутистичного спектра (РАС).
Дитяча психіатриня Катерина Мойсік наголошує: прояви аутизму можна зауважити ще у немовлят. Про РАС можуть свідчити знижені зоровий контакт та емоційні реакції, відсутність інтересу до облич, іграшок, контроль за підтримкою тіла, ослаблений лепет. Ще однією ознакою є атиповий плач (ослаблений, або ж частий та невмотивований, більш високочастотний). Буває, що дитина мала нормальний ранній розвиток, а після року відбувся регрес набутих навичок. Ці симптоми стають більш вираженими до 2-3 років.
Раннє виявлення дає можливість краще зрозуміти потреби дитини, почати правильну корекційну роботу. Це в подальшому — шанс на кращу адаптацію дитини до соціального життя.
Свою історію для наших читачів погодилася розповісти мама трирічної Єви, Вікторія Данилишин. Вона також наголошує: прийняття і усвідомлення проблеми допомагають ефективно з нею працювати. Вікторія закликає батьків не ігнорувати прояви аутизму, а одразу звертатися за допомогою до спеціалістів.
«На особливості поведінки Єви звернув увагу мій чоловік, адже він сімейний лікар і педіатр. Коли доньці був 1 рік і 4 місяці, ми завершили грудне вигодовування і після цього у неї стався різкий відкат у розвитку. В 1 рік і 4 місяці вона починала говорити деякі слова, показувала «сороку-ворону», «па-па». Після припинення ГВ просто замовкла на декілька місяців, не було жодного звуку, перестала показувати все, що вміла. Єві був 1 рік і 10 місяців, коли ми вперше звернулися до психіатра. Почалося спостереження. Хоча симптомів було багато, але нам казали, що вона ще маленька і до трьох років усе може нормалізуватися. Якщо ні — після трьох років вже йтиметься про діагноз. Власне, так і сталося.
Єва зовсім не говорила. Порівнюючи зі старшою дитиною, якій зараз 7 років, я чітко бачила різницю в їхньому розвитку. Старша вміла багато в цьому віці, а Єва, наприклад, не могла показувати ротик, носик, очі (частини тіла), тварин. Загалом дуже боялася тварин, а також боялася дитячих майданчиків: якщо ми навіть ішли повз, вона розверталася і втікала.
Якийсь час в неї був стереотипний рух по колу: йшла, зупинялася і якийсь час ходила по колу. Потім ця особливість зникла, але з’явився рух «метелик» руками. Вона робить такі специфічні рухи руками, якщо їй щось подобається, вона в захваті, проте інакше вона не може виразити свої емоції.
Коли Єві виповнилося 3 роки, ми пройшли ADOS-тестування (комплексна діагностика різних вікових груп при підозрі на наявність розладів аутичного спектру). Діагноз підтвердили, в неї було 7 балів із 10. Після цього ми оформили інвалідність і займаємося реабілітацією. Єва ходить у звичайний дитсадок і я вже бачу результати наших зусиль, адже вона почала краще взаємодіяти з дітьми. Спочатку доня від них відмежовувалася, брала іграшки і гралася в куточку сама. Поступово вона підсовувалася ближче, могла сісти з дітьми в колі, але гратися сама. Зараз вже може гратися з дітьми, може разом із дітьми водити «коровай», коли малюків вітають із днями народження».
Ранні ознаки аутизму (до 3 років):
- Порушення соціальної взаємодії:
- дитина не встановлює зоровий контакт;
- не реагує на ім’я;
- уникає обіймів, не шукає втіхи в дорослих;
- відсутня спільна увага (не показує пальцем, не ділиться враженнями).
- Порушення комунікації:
- пізно починає говорити або не використовує мовлення для спілкування;
- ехолалія (повторення слів без розуміння контексту);
- відсутня міміка, жести, інтонація невиразна.
- Обмежені інтереси та стереотипна поведінка:
- гра не сюжетна, а маніпулятивна (дитина крутить колеса, викладає іграшки в ряд);
- дитина може рано виявляти інтерес до букв, цифр, календарів або навіть легко засвоювати іноземні мови (особливо англійську). Проте головна особливість — використання цих знання без комунікативної функції;
- часте повторення слів, фраз (малюк може цитувати мультфільми, але не підтримує діалог).
- вже у 2 роки можуть знати цифри, абетку, але без розуміння прочитаного. Діти з РАС почуваються комфортно в передбачуваному, систематизованому середовищі, тому номерні знаки, вивіски є для дітей острівцем стабільності і можуть давати відчуття контролю.
- звертають увагу на деталі і мають труднощі зі сприйняттям цілісної картини;
- повторювані рухи (розмахування руками, ходьба навшпиньки);
- ритуали, протест проти змін.
Більш пізні ознаки аутизму (після 3 років):
-
- відсутність рольової гри;
- нездатність до діалогової взаємодії;
- буквальне сприйняття мови (не розуміє жартів, метафор);
- гіперчутливість або нечутливість до звуків, світла, дотиків;
- вузькі, глибокі інтереси (захоплення календарями, номерами, пазлами).
Дитяча психіатриня Катерина Мойсік зазначає: «Кожна дитина з аутизмом — унікальна: хтось не розмовляє, а хтось спілкується незвичним способом, хтось уникає тактильного контакту, а хтось навпаки потребує обіймів. Головне – прийняття, розуміння та створення комфортного середовища для розвитку. Саме тому важливо, щоб спеціалісти, батьки та всі, хто працює з дітьми, знали, як правильно підтримати дитину з аутизмом».
