8 вересня у світі відзначають День фізичного терапевта. Для України ця спеціальність є доволі новою: лише у 2016 році фізичні терапевти офіційно розпочали роботу у медичних закладах.
Фізичний терапевт працює з пацієнтом особисто, шукає індивідуальний підхід до вирішення проблем пацієнта, допомагає йому налагодити самостійне життя з огляду на фізичні обмеження. Головна різниця між фізичною терапією та лікувальною фізкультурою, яка застосовувалася в радянський і післярадянський час — проблемно орієнтований підхід. ЛФК пропонує лише комплекс стандартних вправ, натомість фізична терапія допомогає конкретній людині відновитися, навчитися комфортно жити з певними фізичними обмеженнями.
У Волинському обласному територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства працює 11 фізичних терапевтів: 5 — у відділенні комплексної реабілітації та 1 — у відділенні катамнестичного спостереження Волинської обласної дитячої клінічної лікарі, 5 — у центрі комплексної реабілітації «Фенікс».
Знайомимо із деякими з них:
Денис Журавлюк, фізичний терапевт відділення комплексної реабілітації:
«Для мене фізична терапія — невідʼємна складова надання якісної медичної допомоги на всіх етапах лікування. Можливість пацієнта самостійно пересуватись без сторонньої допомоги та без больових відчуттів є найкращим показником роботи фізичного терапевта. Бажання бути членом мультидисциплінарної команди та брати безпосередню участь у наданні реабілітаційної допомоги стало основним поштовхом для мене у виборі фізичної терапії».
Вікторія Кульчинська, фізична терапевтка відділення комплексної реабілітації:
«З самого дитинства мене завжди вабила медицина, я навіть лікувала своїх ляльок. Моя робота вимагає великої відповідальності, бо пов’язана з найдорожчим, що є у людини — її здоров’ям. Завдяки фізичним терапевтам щодня тисячі людей отримують допомогу та отримують шанс жити повноцінно. Фізичний терапевт часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію. Фізична терапія для мене — можливість дарувати радість одужання, поліпшувати якість життя людей».
Зоряна Кашпрук, фізична терапевтка відділення комплексної реабілітації:
«Фізична терапія — не просто робота, це можливість допомагати людям (а в моєму випадку дітям), відновлювати здоров’я. Отримую велике емоційне задоволення від того, що бачу прогрес своїх пацієнтів і знаю про свій внесок у їхнє здоров’я».
Микола Назарець, фізичний терапевт відділення катамнестичного спостереження:
«З 2019 року працюю із передчасно народженими дітьми до трьох років. Перша моя посада і, відповідно, запис у трудовій книжці — «інструктор з ЛФК з вищою немедичною освітою». Хоча я закінчив Львівський державний університет фізичної культури за державним замовленням, посад у лікарнях ще 10 років тому не було. Здорова дитина народжується з відповідними рефлексами, процеси її розвитку відбуваються природньо. Натомість недоношена навички здобуває під контролем, потребує підтримки і навчання, здавалося б, елементарного: лежати з опорою на передпліччя, перевертатись, сидіти. Для мене особисто важливий результат моєї роботи. Радісно, наприклад, отримувати відео від батьків: дитина почала ходити, почала сидіти. Зі мною від А до Я шлях до здорового, повноцінного життя пройшли 12 дітей. Деякі з них навіть не могли перевертатися».
Тетяна Салатюк, фізична терапевтка Центру комплексної реабілітації «Фенікс»:
«Завжди прагнула знайти себе в допомозі людям і надалі теж розвиваюся у цьому напрямку: хочу створити власну реабілітаційну програму. Найбільше мені цікава реабілітаційна гімнастика для дітей. Позитив моєї роботи – можливість спостерігати за успіхами моїх маленьких пацієнтів. З цього черпаю енергію, з якої і складається усе моє життя».
Світлана Мурашко, фізична терапевтка Центру комплексної реабілітації «Фенікс»:
«Хотіла бути медиком, тож вступила до медичного училища, а потім зацікавилася фізичною реабілітацією. Фізична терапія – це хребет реабілітації. Саме фізичні терапевти створюють фундамент, на якому будується успіх реабілітаційної команди. Результат моєї роботи пов’язаний зі здоров’ям дітей, а це дуже мотивує. Якщо я потрібна, то в будь-який день і час готова прийти на допомогу своїм пацієнтам!».